| | |
| ду́жчати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ду́жчати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ду́жчаймо |
| 2 особа | ду́жчай | ду́жчайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ду́жчатиму | ду́жчатимемо, ду́жчатимем |
| 2 особа | ду́жчатимеш | ду́жчатимете |
| 3 особа | ду́жчатиме | ду́жчатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ду́жчаю | ду́жчаємо, ду́жчаєм |
| 2 особа | ду́жчаєш | ду́жчаєте |
| 3 особа | ду́жчає | ду́жчають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ду́жчаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ду́жчав | ду́жчали |
| жін. р. | ду́жчала |
| сер. р. | ду́жчало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ду́жчавши |
