| дука́чик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дука́чик | дука́чики |
| родовий | дука́чика | дука́чиків |
| давальний | дука́чику, дука́чикові | дука́чикам |
| знахідний | дука́чик | дука́чики |
| орудний | дука́чиком | дука́чиками |
| місцевий | на/у дука́чику | на/у дука́чиках |
| кличний | дука́чику* | дука́чики* |