| ду́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ду́мний | ду́мна | ду́мне | ду́мні |
| родовий | ду́много | ду́мної | ду́много | ду́мних |
| давальний | ду́мному | ду́мній | ду́мному | ду́мним |
| знахідний | ду́мний, ду́много | ду́мну | ду́мне | ду́мні, ду́мних |
| орудний | ду́мним | ду́мною | ду́мним | ду́мними |
| місцевий | на/у ду́мному, ду́мнім | на/у ду́мній | на/у ду́мному, ду́мнім | на/у ду́мних |