діагности́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діагности́чний | діагности́чна | діагности́чне | діагности́чні |
родовий | діагности́чного | діагности́чної | діагности́чного | діагности́чних |
давальний | діагности́чному | діагности́чній | діагности́чному | діагности́чним |
знахідний | діагности́чний, діагности́чного | діагности́чну | діагности́чне | діагности́чні, діагности́чних |
орудний | діагности́чним | діагности́чною | діагности́чним | діагности́чними |
місцевий | на/у діагности́чному, діагности́чнім | на/у діагности́чній | на/у діагности́чному, діагности́чнім | на/у діагности́чних |