діагностува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діагностува́льний | діагностува́льна | діагностува́льне | діагностува́льні |
родовий | діагностува́льного | діагностува́льної | діагностува́льного | діагностува́льних |
давальний | діагностува́льному | діагностува́льній | діагностува́льному | діагностува́льним |
знахідний | діагностува́льний | діагностува́льну | діагностува́льне | діагностува́льні |
орудний | діагностува́льним | діагностува́льною | діагностува́льним | діагностува́льними |
місцевий | на/у діагностува́льному, діагностува́льнім | на/у діагностува́льній | на/у діагностува́льному, діагностува́льнім | на/у діагностува́льних |