| діагносту́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діагносту́ючий | діагносту́юча | діагносту́юче | діагносту́ючі |
| родовий | діагносту́ючого | діагносту́ючої | діагносту́ючого | діагносту́ючих |
| давальний | діагносту́ючому | діагносту́ючій | діагносту́ючому | діагносту́ючим |
| знахідний | діагносту́ючий | діагносту́ючу | діагносту́юче | діагносту́ючі |
| орудний | діагносту́ючим | діагносту́ючою | діагносту́ючим | діагносту́ючими |
| місцевий | на/у діагносту́ючому, діагносту́ючім | на/у діагносту́ючій | на/у діагносту́ючому, діагносту́ючім | на/у діагносту́ючих |