| діалекти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діалекти́чний | діалекти́чна | діалекти́чне | діалекти́чні |
| родовий | діалекти́чного | діалекти́чної | діалекти́чного | діалекти́чних |
| давальний | діалекти́чному | діалекти́чній | діалекти́чному | діалекти́чним |
| знахідний | діалекти́чний | діалекти́чну | діалекти́чне | діалекти́чні |
| орудний | діалекти́чним | діалекти́чною | діалекти́чним | діалекти́чними |
| місцевий | на/у діалекти́чному, діалекти́чнім | на/у діалекти́чній | на/у діалекти́чному, діалекти́чнім | на/у діалекти́чних |