діатоні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діатоні́чний | діатоні́чна | діатоні́чне | діатоні́чні |
родовий | діатоні́чного | діатоні́чної | діатоні́чного | діатоні́чних |
давальний | діатоні́чному | діатоні́чній | діатоні́чному | діатоні́чним |
знахідний | діатоні́чний | діатоні́чну | діатоні́чне | діатоні́чні |
орудний | діатоні́чним | діатоні́чною | діатоні́чним | діатоні́чними |
місцевий | на/у діатоні́чному, діатоні́чнім | на/у діатоні́чній | на/у діатоні́чному, діатоні́чнім | на/у діатоні́чних |