діво́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діво́цький | діво́цька | діво́цьке | діво́цькі |
родовий | діво́цького | діво́цької | діво́цького | діво́цьких |
давальний | діво́цькому | діво́цькій | діво́цькому | діво́цьким |
знахідний | діво́цький, діво́цького | діво́цьку | діво́цьке | діво́цькі, діво́цьких |
орудний | діво́цьким | діво́цькою | діво́цьким | діво́цькими |
місцевий | на/у діво́цькому, діво́цькім | на/у діво́цькій | на/у діво́цькому, діво́цькім | на/у діво́цьких |
[розм.] |