ді́дковицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ді́дковицький | ді́дковицька | ді́дковицьке | ді́дковицькі |
родовий | ді́дковицького | ді́дковицької | ді́дковицького | ді́дковицьких |
давальний | ді́дковицькому | ді́дковицькій | ді́дковицькому | ді́дковицьким |
знахідний | ді́дковицький, ді́дковицького | ді́дковицьку | ді́дковицьке | ді́дковицькі, ді́дковицьких |
орудний | ді́дковицьким | ді́дковицькою | ді́дковицьким | ді́дковицькими |
місцевий | на/у ді́дковицькому, ді́дковицькім | на/у ді́дковицькій | на/у ді́дковицькому, ді́дковицькім | на/у ді́дковицьких |