| дільни́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дільни́чий | дільни́ча | дільни́че | дільни́чі |
| родовий | дільни́чого | дільни́чої | дільни́чого | дільни́чих |
| давальний | дільни́чому | дільни́чій | дільни́чому | дільни́чим |
| знахідний | дільни́чий, дільни́чого | дільни́чу | дільни́че | дільни́чі, дільни́чих |
| орудний | дільни́чим | дільни́чою | дільни́чим | дільни́чими |
| місцевий | на/у дільни́чому, дільни́чім | на/у дільни́чій | на/у дільни́чому, дільни́чім | на/у дільни́чих |