ділівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ділівськи́й | ділівська́ | ділівське́ | ділівські́ |
родовий | ділівсько́го | ділівсько́ї | ділівсько́го | ділівськи́х |
давальний | ділівсько́му | ділівські́й | ділівсько́му | ділівськи́м |
знахідний | ділівськи́й, ділівсько́го | ділівську́ | ділівське́ | ділівські́, ділівськи́х |
орудний | ділівськи́м | ділівсько́ю | ділівськи́м | ділівськи́ми |
місцевий | на/у ділівсько́му, ділівські́м | на/у ділівські́й | на/у ділівсько́му, ділівські́м | на/у ділівськи́х |