Ді́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Ді́нин | Ді́нина | Ді́нине | Ді́нині |
родовий | Ді́ниного | Ді́ниної | Ді́ниного | Ді́ниних |
давальний | Ді́ниному | Ді́ниній | Ді́ниному | Ді́ниним |
знахідний | Ді́нин, Ді́ниного | Ді́нину | Ді́нине | Ді́нині, Ді́ниних |
орудний | Ді́ниним | Ді́ниною | Ді́ниним | Ді́ниними |
місцевий | на/у Ді́ниному, Ді́нинім | на/у Ді́ниній | на/у Ді́ниному, Ді́нинім | на/у Ді́ниних |