дірча́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дірча́тий | дірча́та | дірча́те | дірча́ті |
родовий | дірча́того | дірча́тої | дірча́того | дірча́тих |
давальний | дірча́тому | дірча́тій | дірча́тому | дірча́тим |
знахідний | дірча́тий, дірча́того | дірча́ту | дірча́те | дірча́ті, дірча́тих |
орудний | дірча́тим | дірча́тою | дірча́тим | дірча́тими |
місцевий | на/у дірча́тому, дірча́тім | на/у дірча́тій | на/у дірча́тому, дірча́тім | на/у дірча́тих |