дітогу́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дітогу́бець | дітогу́бці |
родовий | дітогу́бця | дітогу́бців |
давальний | дітогу́бцеві, дітогу́бцю | дітогу́бцям |
знахідний | дітогу́бця | дітогу́бців |
орудний | дітогу́бцем | дітогу́бцями |
місцевий | на/у дітогу́бцеві, дітогу́бці, дітогу́бцю | на/у дітогу́бцях |
кличний | дітогу́бцю | дітогу́бці |