діторо́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діторо́дний | діторо́дна | діторо́дне | діторо́дні |
родовий | діторо́дного | діторо́дної | діторо́дного | діторо́дних |
давальний | діторо́дному | діторо́дній | діторо́дному | діторо́дним |
знахідний | діторо́дний, діторо́дного | діторо́дну | діторо́дне | діторо́дні, діторо́дних |
орудний | діторо́дним | діторо́дною | діторо́дним | діторо́дними |
місцевий | на/у діторо́дному, діторо́днім | на/у діторо́дній | на/у діторо́дному, діторо́днім | на/у діторо́дних |