| ді́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ді́ючий | ді́юча | ді́юче | ді́ючі |
| родовий | ді́ючого | ді́ючої | ді́ючого | ді́ючих |
| давальний | ді́ючому | ді́ючій | ді́ючому | ді́ючим |
| знахідний | ді́ючий, ді́ючого | ді́ючу | ді́юче | ді́ючі, ді́ючих |
| орудний | ді́ючим | ді́ючою | ді́ючим | ді́ючими |
| місцевий | на/у ді́ючому, ді́ючім | на/у ді́ючій | на/у ді́ючому, ді́ючім | на/у ді́ючих |