>
| еквімоля́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еквімоля́рний | еквімоля́рна | еквімоля́рне | еквімоля́рні |
| родовий | еквімоля́рного | еквімоля́рної | еквімоля́рного | еквімоля́рних |
| давальний | еквімоля́рному | еквімоля́рній | еквімоля́рному | еквімоля́рним |
| знахідний | еквімоля́рний, еквімоля́рного | еквімоля́рну | еквімоля́рне | еквімоля́рні, еквімоля́рних |
| орудний | еквімоля́рним | еквімоля́рною | еквімоля́рним | еквімоля́рними |
| місцевий | на/в еквімоля́рному, еквімоля́рнім | на/в еквімоля́рній | на/в еквімоля́рному, еквімоля́рнім | на/в еквімоля́рних |