>
| екзальтува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | екзальтува́тися, екзальтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | екзальтува́тиметься | екзальтува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | екзальту́ється | екзальту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| екзальту́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | екзальтува́вся, екзальтува́всь | екзальтува́лися, екзальтува́лись |
| жін. р. | екзальтува́лася, екзальтува́лась | |
| сер. р. | екзальтува́лося, екзальтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| екзальтува́вшись | ||