>
| екзегети́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | екзегети́чний | екзегети́чна | екзегети́чне | екзегети́чні |
| родовий | екзегети́чного | екзегети́чної | екзегети́чного | екзегети́чних |
| давальний | екзегети́чному | екзегети́чній | екзегети́чному | екзегети́чним |
| знахідний | екзегети́чний | екзегети́чну | екзегети́чне | екзегети́чні |
| орудний | екзегети́чним | екзегети́чною | екзегети́чним | екзегети́чними |
| місцевий | на/в екзегети́чному, екзегети́чнім | на/в екзегети́чній | на/в екзегети́чному, екзегети́чнім | на/в екзегети́чних |