>
| експропріюва́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | експропріюва́тися, експропріюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | експропріюва́тиметься | експропріюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | експропрію́ється | експропрію́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| експропрію́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | експропріюва́вся, експропріюва́всь | експропріюва́лися, експропріюва́лись |
| жін. р. | експропріюва́лася, експропріюва́лась | |
| сер. р. | експропріюва́лося, експропріюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| експропріюва́вшись | ||