>
| елеме́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | елеме́нтний | елеме́нтна | елеме́нтне | елеме́нтні |
| родовий | елеме́нтного | елеме́нтної | елеме́нтного | елеме́нтних |
| давальний | елеме́нтному | елеме́нтній | елеме́нтному | елеме́нтним |
| знахідний | елеме́нтний | елеме́нтну | елеме́нтне | елеме́нтні |
| орудний | елеме́нтним | елеме́нтною | елеме́нтним | елеме́нтними |
| місцевий | на/в елеме́нтному, елеме́нтнім | на/в елеме́нтній | на/в елеме́нтному, елеме́нтнім | на/в елеме́нтних |