>
Елеоно́рин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Елеоно́рин | Елеоно́рина | Елеоно́рине | Елеоно́рині |
родовий | Елеоно́риного | Елеоно́риної | Елеоно́риного | Елеоно́риних |
давальний | Елеоно́риному | Елеоно́риній | Елеоно́риному | Елеоно́риним |
знахідний | Елеоно́рин, Елеоно́риного | Елеоно́рину | Елеоно́рине | Елеоно́рині, Елеоно́риних |
орудний | Елеоно́риним | Елеоно́риною | Елеоно́риним | Елеоно́риними |
місцевий | на/в Елеоно́риному, Елеоно́ринім | на/в Елеоно́риній | на/в Елеоно́риному, Елеоно́ринім | на/в Елеоно́риних |