>
| елювіа́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | елювіа́льний | елювіа́льна | елювіа́льне | елювіа́льні |
| родовий | елювіа́льного | елювіа́льної | елювіа́льного | елювіа́льних |
| давальний | елювіа́льному | елювіа́льній | елювіа́льному | елювіа́льним |
| знахідний | елювіа́льний | елювіа́льну | елювіа́льне | елювіа́льні |
| орудний | елювіа́льним | елювіа́льною | елювіа́льним | елювіа́льними |
| місцевий | на/в елювіа́льному, елювіа́льнім | на/в елювіа́льній | на/в елювіа́льному, елювіа́льнім | на/в елювіа́льних |