>
| ема́левий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ема́левий | ема́лева | ема́леве | ема́леві |
| родовий | ема́левого | ема́левої | ема́левого | ема́левих |
| давальний | ема́левому | ема́левій | ема́левому | ема́левим |
| знахідний | ема́левий | ема́леву | ема́леве | ема́леві |
| орудний | ема́левим | ема́левою | ема́левим | ема́левими |
| місцевий | на/в ема́левому, ема́левім | на/в ема́левій | на/в ема́левому, ема́левім | на/в ема́левих |