>
емальо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | емальо́ваний | емальо́вана | емальо́ване | емальо́вані |
родовий | емальо́ваного | емальо́ваної | емальо́ваного | емальо́ваних |
давальний | емальо́ваному | емальо́ваній | емальо́ваному | емальо́ваним |
знахідний | емальо́ваний | емальо́вану | емальо́ване | емальо́вані |
орудний | емальо́ваним | емальо́ваною | емальо́ваним | емальо́ваними |
місцевий | на/в емальо́ваному, емальо́ванім | на/в емальо́ваній | на/в емальо́ваному, емальо́ванім | на/в емальо́ваних |