>
| емалюва́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | емалюва́льний | емалюва́льна | емалюва́льне | емалюва́льні |
| родовий | емалюва́льного | емалюва́льної | емалюва́льного | емалюва́льних |
| давальний | емалюва́льному | емалюва́льній | емалюва́льному | емалюва́льним |
| знахідний | емалюва́льний | емалюва́льну | емалюва́льне | емалюва́льні |
| орудний | емалюва́льним | емалюва́льною | емалюва́льним | емалюва́льними |
| місцевий | на/в емалюва́льному, емалюва́льнім | на/в емалюва́льній | на/в емалюва́льному, емалюва́льнім | на/в емалюва́льних |