>
| емансипува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | емансипува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | емансипу́ймо | |
| 2 особа | емансипу́й | емансипу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | емансипува́тиму | емансипува́тимемо, емансипува́тимем |
| 2 особа | емансипува́тимеш | емансипува́тимете |
| 3 особа | емансипува́тиме | емансипува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | емансипу́ю | емансипу́ємо, емансипу́єм |
| 2 особа | емансипу́єш | емансипу́єте |
| 3 особа | емансипу́є | емансипу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| емансипу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | емансипува́в | емансипува́ли |
| жін. р. | емансипува́ла | |
| сер. р. | емансипува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| емансипо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| емансипо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| емансипува́вши | ||