>
| емердже́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | емердже́нтний | емердже́нтна | емердже́нтне | емердже́нтні |
| родовий | емердже́нтного | емердже́нтної | емердже́нтного | емердже́нтних |
| давальний | емердже́нтному | емердже́нтній | емердже́нтному | емердже́нтним |
| знахідний | емердже́нтний | емердже́нтну | емердже́нтне | емердже́нтні |
| орудний | емердже́нтним | емердже́нтною | емердже́нтним | емердже́нтними |
| місцевий | на/в емердже́нтному, емердже́нтнім | на/в емердже́нтній | на/в емердже́нтному, емердже́нтнім | на/в емердже́нтних |