>
емульгува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | емульгува́льний | емульгува́льна | емульгува́льне | емульгува́льні |
родовий | емульгува́льного | емульгува́льної | емульгува́льного | емульгува́льних |
давальний | емульгува́льному | емульгува́льній | емульгува́льному | емульгува́льним |
знахідний | емульгува́льний | емульгува́льну | емульгува́льне | емульгува́льні |
орудний | емульгува́льним | емульгува́льною | емульгува́льним | емульгува́льними |
місцевий | на/в емульгува́льному, емульгува́льнім | на/в емульгува́льній | на/в емульгува́льному, емульгува́льнім | на/в емульгува́льних |