>
| емульо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | емульо́ваний | емульо́вана | емульо́ване | емульо́вані |
| родовий | емульо́ваного | емульо́ваної | емульо́ваного | емульо́ваних |
| давальний | емульо́ваному | емульо́ваній | емульо́ваному | емульо́ваним |
| знахідний | емульо́ваний, емульо́ваного | емульо́вану | емульо́ване | емульо́вані, емульо́ваних |
| орудний | емульо́ваним | емульо́ваною | емульо́ваним | емульо́ваними |
| місцевий | на/в емульо́ваному, емульо́ванім | на/в емульо́ваній | на/в емульо́ваному, емульо́ванім | на/в емульо́ваних |