>
емі́терний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | емі́терний | емі́терна | емі́терне | емі́терні |
родовий | емі́терного | емі́терної | емі́терного | емі́терних |
давальний | емі́терному | емі́терній | емі́терному | емі́терним |
знахідний | емі́терний | емі́терну | емі́терне | емі́терні |
орудний | емі́терним | емі́терною | емі́терним | емі́терними |
місцевий | на/в емі́терному, емі́тернім | на/в емі́терній | на/в емі́терному, емі́тернім | на/в емі́терних |