>
| емітува́ти1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (проводити емісію) | ||
| Інфінітив | емітува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | еміту́ймо | |
| 2 особа | еміту́й | еміту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | емітува́тиму | емітува́тимемо, емітува́тимем |
| 2 особа | емітува́тимеш | емітува́тимете |
| 3 особа | емітува́тиме | емітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | еміту́ю | еміту́ємо, еміту́єм |
| 2 особа | еміту́єш | еміту́єте |
| 3 особа | еміту́є | еміту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| еміту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | емітува́в | емітува́ли |
| жін. р. | емітува́ла | |
| сер. р. | емітува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| еміто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| еміто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| емітува́вши | ||