>
| енгармоні́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | енгармоні́чний | енгармоні́чна | енгармоні́чне | енгармоні́чні |
| родовий | енгармоні́чного | енгармоні́чної | енгармоні́чного | енгармоні́чних |
| давальний | енгармоні́чному | енгармоні́чній | енгармоні́чному | енгармоні́чним |
| знахідний | енгармоні́чний | енгармоні́чну | енгармоні́чне | енгармоні́чні |
| орудний | енгармоні́чним | енгармоні́чною | енгармоні́чним | енгармоні́чними |
| місцевий | на/в енгармоні́чному, енгармоні́чнім | на/в енгармоні́чній | на/в енгармоні́чному, енгармоні́чнім | на/в енгармоні́чних |