>
| енеоліти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | енеоліти́чний | енеоліти́чна | енеоліти́чне | енеоліти́чні |
| родовий | енеоліти́чного | енеоліти́чної | енеоліти́чного | енеоліти́чних |
| давальний | енеоліти́чному | енеоліти́чній | енеоліти́чному | енеоліти́чним |
| знахідний | енеоліти́чний, енеоліти́чного | енеоліти́чну | енеоліти́чне | енеоліти́чні, енеоліти́чних |
| орудний | енеоліти́чним | енеоліти́чною | енеоліти́чним | енеоліти́чними |
| місцевий | на/в енеоліти́чному, енеоліти́чнім | на/в енеоліти́чній | на/в енеоліти́чному, енеоліти́чнім | на/в енеоліти́чних |