>
енкаусти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | енкаусти́чний | енкаусти́чна | енкаусти́чне | енкаусти́чні |
родовий | енкаусти́чного | енкаусти́чної | енкаусти́чного | енкаусти́чних |
давальний | енкаусти́чному | енкаусти́чній | енкаусти́чному | енкаусти́чним |
знахідний | енкаусти́чний | енкаусти́чну | енкаусти́чне | енкаусти́чні |
орудний | енкаусти́чним | енкаусти́чною | енкаусти́чним | енкаусти́чними |
місцевий | на/в енкаусти́чному, енкаусти́чнім | на/в енкаусти́чній | на/в енкаусти́чному, енкаусти́чнім | на/в енкаусти́чних |