>
| епатува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | епатува́ння | епатува́ння |
| родовий | епатува́ння | епатува́нь |
| давальний | епатува́нню | епатува́нням |
| знахідний | епатува́ння | епатува́ння |
| орудний | епатува́нням | епатува́ннями |
| місцевий | на/в епатува́нні, епатува́нню | на/в епатува́ннях |
| кличний | епатува́ння* | епатува́ння* |