>
| епо́нжевий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епо́нжевий | епо́нжева | епо́нжеве | епо́нжеві |
| родовий | епо́нжевого | епо́нжевої | епо́нжевого | епо́нжевих |
| давальний | епо́нжевому | епо́нжевій | епо́нжевому | епо́нжевим |
| знахідний | епо́нжевий | епо́нжеву | епо́нжеве | епо́нжеві |
| орудний | епо́нжевим | епо́нжевою | епо́нжевим | епо́нжевими |
| місцевий | на/в епо́нжевому, епо́нжевім | на/в епо́нжевій | на/в епо́нжевому, епо́нжевім | на/в епо́нжевих |