>
епро́півець – іменник чоловічого роду, істота | ||
(учасник ЕПРОПу) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | епро́півець | епро́півці |
родовий | епро́півця | епро́півців |
давальний | епро́півцеві, епро́півцю | епро́півцям |
знахідний | епро́півця | епро́півців |
орудний | епро́півцем | епро́півцями |
місцевий | на/в епро́півцеві, епро́півці, епро́півцю | на/в епро́півцях |
кличний | епро́півцю | епро́півці |
[іст.] |