>
епіго́нський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | епіго́нський | епіго́нська | епіго́нське | епіго́нські |
родовий | епіго́нського | епіго́нської | епіго́нського | епіго́нських |
давальний | епіго́нському | епіго́нській | епіго́нському | епіго́нським |
знахідний | епіго́нський, епіго́нського | епіго́нську | епіго́нське | епіго́нські, епіго́нських |
орудний | епіго́нським | епіго́нською | епіго́нським | епіго́нськими |
місцевий | на/в епіго́нському, епіго́нськім | на/в епіго́нській | на/в епіго́нському, епіго́нськім | на/в епіго́нських |