>
| епілепти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епілепти́чний | епілепти́чна | епілепти́чне | епілепти́чні |
| родовий | епілепти́чного | епілепти́чної | епілепти́чного | епілепти́чних |
| давальний | епілепти́чному | епілепти́чній | епілепти́чному | епілепти́чним |
| знахідний | епілепти́чний | епілепти́чну | епілепти́чне | епілепти́чні |
| орудний | епілепти́чним | епілепти́чною | епілепти́чним | епілепти́чними |
| місцевий | на/в епілепти́чному, епілепти́чнім | на/в епілепти́чній | на/в епілепти́чному, епілепти́чнім | на/в епілепти́чних |