>
| епістемологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епістемологі́чний | епістемологі́чна | епістемологі́чне | епістемологі́чні |
| родовий | епістемологі́чного | епістемологі́чної | епістемологі́чного | епістемологі́чних |
| давальний | епістемологі́чному | епістемологі́чній | епістемологі́чному | епістемологі́чним |
| знахідний | епістемологі́чний | епістемологі́чну | епістемологі́чне | епістемологі́чні |
| орудний | епістемологі́чним | епістемологі́чною | епістемологі́чним | епістемологі́чними |
| місцевий | на/в епістемологі́чному, епістемологі́чнім | на/в епістемологі́чній | на/в епістемологі́чному, епістемологі́чнім | на/в епістемологі́чних |