>
| еродо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еродо́ваний | еродо́вана | еродо́ване | еродо́вані |
| родовий | еродо́ваного | еродо́ваної | еродо́ваного | еродо́ваних |
| давальний | еродо́ваному | еродо́ваній | еродо́ваному | еродо́ваним |
| знахідний | еродо́ваний | еродо́вану | еродо́ване | еродо́вані |
| орудний | еродо́ваним | еродо́ваною | еродо́ваним | еродо́ваними |
| місцевий | на/в еродо́ваному, еродо́ванім | на/в еродо́ваній | на/в еродо́ваному, еродо́ванім | на/в еродо́ваних |