| | |
| жени́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жени́тися, жени́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жені́мося, жені́мось, жені́мся |
| 2 особа | жени́ся, жени́сь | жені́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жени́тимуся, жени́тимусь | жени́тимемося, жени́тимемось, жени́тимемся |
| 2 особа | жени́тимешся | жени́тиметеся, жени́тиметесь |
| 3 особа | жени́тиметься | жени́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | женю́ся, женю́сь | же́нимося, же́нимось, же́нимся |
| 2 особа | же́нишся | же́нитеся, же́нитесь |
| 3 особа | же́ниться | же́няться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| же́нячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жени́вся, жени́всь | жени́лися, жени́лись |
| жін. р. | |
| сер. р. | жени́лося, жени́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жени́вшись |
