| | | | |
| життєстійки́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | життєстійки́й | життєстійка́ | життєстійке́ | життєстійкі́ |
| родовий | життєстійко́го | життєстійко́ї | життєстійко́го | життєстійки́х |
| давальний | життєстійко́му | життєстійкі́й | життєстійко́му | життєстійки́м |
| знахідний | життєстійки́й, життєстійко́го | життєстійку́ | життєстійке́ | життєстійкі́, життєстійки́х |
| орудний | життєстійки́м | життєстійко́ю | життєстійки́м | життєстійки́ми |
| місцевий | на/у життєстійко́му, життєстійкі́м | на/у життєстійкі́й | на/у життєстійко́му, життєстійкі́м | на/у життєстійки́х |
