жіно́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | жіно́цький | жіно́цька | жіно́цьке | жіно́цькі |
родовий | жіно́цького | жіно́цької | жіно́цького | жіно́цьких |
давальний | жіно́цькому | жіно́цькій | жіно́цькому | жіно́цьким |
знахідний | жіно́цький, жіно́цького | жіно́цьку | жіно́цьке | жіно́цькі, жіно́цьких |
орудний | жіно́цьким | жіно́цькою | жіно́цьким | жіно́цькими |
місцевий | на/у жіно́цькому, жіно́цькім | на/у жіно́цькій | на/у жіно́цькому, жіно́цькім | на/у жіно́цьких |
[розм., рідко] |