| заблюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | заблюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заблю́ймо | |
| 2 особа | заблю́й | заблю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заблю́ю | заблю́ємо, заблю́єм |
| 2 особа | заблю́єш | заблю́єте |
| 3 особа | заблю́є | заблю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заблюва́в | заблюва́ли |
| жін.р. | заблюва́ла | |
| сер.р. | заблюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забльо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| забльо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| заблюва́вши | ||