| забруко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | забруко́ваний | забруко́вана | забруко́ване | забруко́вані |
| родовий | забруко́ваного | забруко́ваної | забруко́ваного | забруко́ваних |
| давальний | забруко́ваному | забруко́ваній | забруко́ваному | забруко́ваним |
| знахідний | забруко́ваний | забруко́вану | забруко́ване | забруко́вані |
| орудний | забруко́ваним | забруко́ваною | забруко́ваним | забруко́ваними |
| місцевий | на/у забруко́ваному, забруко́ванім | на/у забруко́ваній | на/у забруко́ваному, забруко́ванім | на/у забруко́ваних |