| | |
| заво́днювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заво́днювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заво́днюймо |
| 2 особа | заво́днюй | заво́днюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́днюватиму | заво́днюватимемо, заво́днюватимем |
| 2 особа | заво́днюватимеш | заво́днюватимете |
| 3 особа | заво́днюватиме | заво́днюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́днюю | заво́днюємо, заво́днюєм |
| 2 особа | заво́днюєш | заво́днюєте |
| 3 особа | заво́днює | заво́днюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заво́днюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заво́днював | заво́днювали |
| жін. р. | заво́днювала |
| сер. р. | заво́днювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заво́днюваний |
| Безособова форма |
| заво́днювано |
| Дієприслівник |
| заво́днювавши |
