| завойо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | завойо́вний | завойо́вна | завойо́вне | завойо́вні |
| родовий | завойо́вного | завойо́вної | завойо́вного | завойо́вних |
| давальний | завойо́вному | завойо́вній | завойо́вному | завойо́вним |
| знахідний | завойо́вний | завойо́вну | завойо́вне | завойо́вні |
| орудний | завойо́вним | завойо́вною | завойо́вним | завойо́вними |
| місцевий | на/у завойо́вному, завойо́внім | на/у завойо́вній | на/у завойо́вному, завойо́внім | на/у завойо́вних |
| [рідко] | ||||